Тарасівський опорний ліцей Виноградівської сільської
ради Херсонського району Херсонської області
ПОРАДИ ДІТЯМ "ЯК ДОПОМОГТИ УПОРАТИСЯ З БУЛІНГОМ"
Шановні батьки! ВИ ПОВИННІ ЦЕ ЗНАТИ!
Телефони довіри
– Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
– Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
– Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
– Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
– Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
– Національна поліція України 102.
Всеукраїнський телефон довіри для дітей та молоді: (044) 500-21-80
Національна “Гаряча лінія” з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації 0-800-500-335 або 116 123
«Гаряча лінія» з питань протидії булінгу: 166 000
Національна “Гаряча лінія” з проблем ВІЛ/СНІД : 0-800-500-451
Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань захисту прав дітей 0-800-500-225 або 116 111 (з мобільних)
26.04.2017 р. в ОРМК ОЛЕШКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ проведено навчально-методичну раду в режимі вебінару. З питання “Про стан психологічної просвіти в ЗНЗ” звітувала психолог, учитель біології Данилевич Л. А.
23.01.17 Організаційні збори
для батьків майбутніх першокласників
Мета: Створення умов для включення батьків майбутніх першокласників у процес підготовки дитини до школи.
Завдання зборів:
1. Обговорити з батьками проблему психологічної готовності до шкільного навчання.
2. Дати практичні рекомендації по підготовці дитини до школи.
3. Формування активної педагогічної позиції батьків.
4. Озброєння батьків психолого-педагогічними знаннями і вміннями.
5. Розвивати інтерес батьків до педагогічної та психологічної літератури.
Виступ психолога
У віці 6-7 років, міняється вся психологічна зовнішність дитини, перетворюються його особа, пізнавальні і розумові можливості, сфера емоцій і переживань, круг спілкування.
Початок шкільного навчання є для кожної дитини сильним стресом. Всі діти поряд з відчуттями радості, що переповнюють їх, захвату або здивування з приводу того, що відбувається в школі переживають тривогу, розгубленість, напругу. У першокласників в перші дні (тижні) відвідин школи знижується опірність організму, можуть порушуватися сон, апетит, підвищуватися температура, загострюватися хронічні захворювання. Діти, здавалося б, без приводу вередують, гарячаться, плачуть.
Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Лише в одних він триває один місяць, в інших - одну чверть, в третіх - розтягується на весь перший навчальний рік. Багато що залежить тут від індивідуальних особливостей самого малюка, від самої дитини, від тих передумов опанування учбової діяльності, що є у нього.
Включення в нову соціальну середу, початок освоєння учбової діяльності вимагають від дитини якісно нового рівня розвитку і організації всіх психічних процесів (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення).
Проте можливості першокласників в цьому плані поки що досить обмежені. Це багато в чому пов'язано з особливостями психофізіологічного розвитку дітей 6-7 років.
За даними фізіологів, до 7 років кора великих півкуль є вже в значній мірі зрілою (що і забезпечує можливість переходу до систематичного навчання). Проте найбільш важливі, специфічно людські відділи головного мозку, що відповідають за програмування, регуляцію і контроль складних форм психічної діяльності, у дітей цього віку ще не завершили свого формування (розвиток лобових відділів мозку закінчується лише до 12-14 років, а за деякими даними - лише до 21 року), унаслідок чого регулюючий і гальмівний вплив кори виявляється недостатнім.
Недосконалість регулюючої функції кори виявляється у властивих дітям особливостях емоційної сфери і організації діяльності. Першокласники легко відволікаються, не здібні до тривалого зосередження, володіють низькою працездатністю і швидко стомлюються, збудливі, емоційні, вразливі.
Моторні навики, дрібні рухи рук ще дуже не досконалі, що викликає природні труднощі при опануванні письма, роботі з папером і ножицями і ін.
Увага учнів 1-х класів ще слабо організована, має невеликий об'єм, погано розподіляється, нестійка.
У першокласників добре розвинена мимовільна пам'ять, що фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події його життя.
Довільна пам'ять, що спирається на вживання спеціальних прийомів і засобів запам'ятовування, у тому числі прийомів логічної і смислової обробки матеріалу, для першокласників поки що не характерна через слабкість розвитку самих розумових операцій.
Мислення першокласників переважно наочно-образне. Це означає, що для здійснення розумових операцій порівняння, узагальнення, аналізу, логічного виводу дітям необхідно спиратися на наочний матеріал. Дії «в голові, про себе» даються першокласникам поки що важко, внаслідок недостатньо сформованого внутрішнього плану дій.
Поведінка першокласникі також нерідко відрізняється неорганізованістю, незібраністю , недисциплінованістю.
Ставши школярем і приступивши до опанування премудрощів учбової діяльності, малюк лише поступово вчиться управляти собою, будувати свою діяльність у відповідності з поставленими цілями і намірами.
Батьки і вчителі повинні розуміти, що вступ дитини до школи само по собі ще не забезпечує появи цих важливих якостей. Вони потребують спеціального розвитку. І тут необхідно уникати досить поширеного протиріччя: з порогу школи від дитини вимагають того, що лише ще має бути сформоване.
Першокласники, що вже переступили семирічний рубіж, є більш зрілими в плані психофізіологічного, психічного і соціального розвитку, чим шестирічні школярі. Тому семирічні діти, за інших рівних умов, як правило, легше включаються в учбову діяльність і швидше освоюють вимоги масової школи.
Перший рік навчання визначає деколи все подальше шкільне життя дитини. У цей період школяр під керівництвом дорослих здійснює надзвичайно важливі кроки в своєму розвитку.Багато чого на цьому шляху залежить від батьків першокласника.
15.10.2016 р. У 7 кл. відбулися батьківські збори «Прислухайся до мене: я - підліток». Відбулася зустріч із психологом Данилевич Л. А. та учителями-предметниками, які надали поради щодо вікових особливостей учнів. Батьки отримали листи-звернення від власних дітей про розуміння їх як підлітків.
Поради батькам від психолога
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом.
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами.
Шкільний психолог і його робота
Освітній процес, що відбувається в школі, створює передумови до ситуацій, в яких найчастіше потрібна участь психолога. У чому ж полягає робота шкільного психолога?
У деяких школах він веде уроки психології, що є дуже корисним для виховання школярів. Проте основним завданням психолога в школі є діагностична і корекційна робота. До нього звертаються за допомогою у визначенні пізнавальних процесів учнів для діагностики та корегування уваги, пам'яті, мислення та емоційної поведінки дітей. В залежності від віку школярів ця робота включає в себе ігрові та рисункові методи. Психолог бере участь у проведенні позакласних заходів, таких як різні конкурси та класні години.
В обов'язки психолога входить складання психологічної характеристики дитини, яка розкриває його розвиток і психологічне здоров'я. Визначення психологічного клімату в сім'ї, інтересів дитини так само входить в сферу діяльності шкільного психолога.
До нього мають право звернутися не тільки вчителі і учні, а й батьки за допомогою у вихованні або виправленні яких або відхилень у своєї дитини.
Так як школа - це перший досвід життя в соціумі для дітей, то не рідко виникають ситуації, в яких дитина змушена йти на конфлікти, як зі своїми однолітками, так і з учителями. Врегулювання таких ситуацій так само лягає на плечі шкільного психолога. Він зобов'язаний навчити маленького члена суспільства жити всередині колективу, знаходити компромісні рішення і виходи з конфліктних ситуацій.
Велике значення має робота над виробленням у дитини власного позиціонування в навколишньому світі, його зізнатися сприйняття. Не правильно вважати, що психолог займається лише тестуванням, а уроки психології не обов'язкові і тільки забирають навчальний час. Справжня робота психолога полягає в допомозі розвитку логічного мислення дитини, умінні вибору з декількох можливих напрямів поведінки одного найбільш прийнятного в даній ситуації. Ці навички формують цілісну особистість учня, а в наслідку орієнтують його на успішне досягнення поставлених цілей.